It is clear that globalisation has

It is clear that globalisation has failed to rid the world of poverty. Rather than being an unstoppable force for development, globalisation now seems more like an economic temptress, promising riches to everyone but only delivering to the few. Although global average per capita income rose strongly throughout the 20th century, the income gap between rich and poor countries has been widening for many decades. Globalisation has not worked.
The reason globalisation has not worked is because there has not been enough of it. If countries, including the rich industrialised ones, got rid of all their protectionist measures, everyone would benefit from the resulting increase in international trade: it's simple economics. If unnecessary government regulation can be eliminated, and investors and corporations can act freely, the result will be an overall increase in prosperity as the "invisible hand" of the market does its work.

Tell that to countries that have followed this route. I doubt many people in Argentina would agree. Many developing countries have done exactly what free market evangelists such as the International Monetary Fund told them to and have failed to see the benefits. The truth is that no industrialised society developed through such policies. American businesses were protected from foreign competition in the 19th century, as were companies in more recent "success stories" such as South Korea. Faith in the free market contradicts history and statistical evidence.

You're looking at the wrong statistics. In most cases, low-income countries are the ones that have not been able to integrate with the global economy as quickly as others, partly because of their chosen policies and partly because of factors outside their control. The plain truth is that no country, least of all the poorest, can afford to remain isolated from the world economy.

Even if this were true, what about the other unwanted effects of globalisation? The power of corporations and the global financial markets adversely affect the sovereignty of countries by limiting governments' ability to determine tax and exchange rate policies as well as their ability to impose regulations on companies' behaviour. Countries are now involved in a "race to the bottom" to attract and retain investment; multinational corporations are taking advantage of this to employ sweatshop labour and then skim off huge profits while paying very little tax.

First, governments' sovereignty has not been compromised. The power of the biggest corporations is nothing compared with that of government. Can a company raise taxes or an army? No. Second, nations are not involved in a "race to the bottom". Figures last year showed that governments around the world are on average collecting slightly more taxes in real terms than they were 10 years earlier. And the argument that workers in poorer countries are being exploited is hard to support. They are clearly better off working for multinationals. If they weren't, they wouldn't work for them. In fact research shows that wages paid by foreign firms to workers in poorer countries are about double the local manufacturing wage.

But what about these so-called multilateral organisations like the IMF, World Bank and World Trade Organisation? I don't remember electing them, so what gives them the right to say how countries run their own affairs? Isn't it obvious that these organisations only serve the interests of the US and to a lesser extent the other rich countries? Their only role is to peddle the neoliberal orthodoxy - the Washington consensus - that only impoverishes the poorest nations and maximises the profits of multinationals.

It is only through organisations such as these that the less developed countries have a chance to improve their situations. The IMF is there to bail out countries that get into financial difficulties. Governments go to the IMF because the alternative is much worse. If the IMF and its sister organisation, the World Bank, were shut down, the flow of resources to developing countries would diminish, leaving the developing world even worse off. The WTO is a different kind of organisation and is run on a one-country-one-vote basis with no regard for the economic power of each nation; every single member has a veto. In addition, no country can be compelled to obey a WTO rule that it opposed in the first place.

ผลลัพธ์ (ยูเครน) 1:

Зрозуміло, що Глобалізація не вдалося позбавити світ від бідності. А не будучи непереборна сила для розвитку, глобалізації, зараз здається, більш економічні спокусниці, перспективним багатства для всіх, але тільки доставки для небагатьох. Хоча глобального середній дохід на душу населення сильно піднявся в ХХ столітті, дохід розрив між багатими і бідними країнами має розширення протягом багатьох десятиліть. Глобалізація не працював.Тому, що Глобалізація не працює, тому що не було достатньо. Якщо країни, багаті промислово розвинені країни, в тому числі позбувся всіх їхніх протекціоністських заходів, кожен виграють від збільшення кількості міжнародної торгівлі: це простий економіки. Якщо непотрібних державного регулювання може бути усунена, і інвесторів і корпорацій може вільно, результат буде збільшення процвітання, як «невидима рука» ринку робить свою роботу.Сказати, що країнам, які пішли за цей маршрут. Я сумніваюся, що багато людей в Аргентині погодиться. Багато країн, що розвиваються зробив саме те, що євангелістів вільного ринку, такі як Міжнародний валютний фонд розповів їм і не змогли побачити переваги. Правда в тому, що немає промислово розвинені суспільства розроблені за допомогою такої політики. Американські компанії були захищені від іноземних конкурентів у 19 столітті, як були компаній в більш пізні» історії успіху» таких, як Південна Корея. Віра у вільному продажу суперечить історії та статистичних даних.Ви дивитеся на неправильному статистики. У більшості випадків країнах з низькими доходами є ті, які не змогли б інтегрувати з глобальної економіки так само швидко, як і інші, почасти через їх обраної політики і почасти через факторів поза їхнім контролем. Рівнина правда полягає в тому, що жодна країна не менше за все найбідніших верств населення, може дозволити собі залишаються ізольованими від світової економіки.Навіть якщо це було правдою, як щодо інших небажаних наслідків глобалізації? Сила корпорацій і глобальних фінансових ринках негативно впливати на суверенітет країни, обмежуючи здатності уряду, що визначають податкові та обмінного курсу політики, а також їх здатність нав'язати положення про поведінку компаній. Країн тепер бере участь у "гонки на дно" для залучення й утримання інвестицій; транснаціональних корпорацій скориставшись цього використовують потогінної праці і потім знежирене off величезні прибутки приділяючи дуже мало податку.First, governments' sovereignty has not been compromised. The power of the biggest corporations is nothing compared with that of government. Can a company raise taxes or an army? No. Second, nations are not involved in a "race to the bottom". Figures last year showed that governments around the world are on average collecting slightly more taxes in real terms than they were 10 years earlier. And the argument that workers in poorer countries are being exploited is hard to support. They are clearly better off working for multinationals. If they weren't, they wouldn't work for them. In fact research shows that wages paid by foreign firms to workers in poorer countries are about double the local manufacturing wage.But what about these so-called multilateral organisations like the IMF, World Bank and World Trade Organisation? I don't remember electing them, so what gives them the right to say how countries run their own affairs? Isn't it obvious that these organisations only serve the interests of the US and to a lesser extent the other rich countries? Their only role is to peddle the neoliberal orthodoxy - the Washington consensus - that only impoverishes the poorest nations and maximises the profits of multinationals.Це тільки через організаціями, такими як дані, що менш розвинених країнах є шанс покращити свої ситуаціях. МВФ є, щоб виручити країн, які отримують у фінансових труднощів. Уряди перейти до МВФ, тому що альтернативою є набагато гірше. Якщо МВФ і її сестра організації, Світового банку, були закриті, потік ресурсів для країн, що розвиваються зменшиться, залишаючи розвиваються навіть гіршому становищі. СОТ є різні види організації і запустити на основі однієї країни один голос з не урахуванням економічної влади кожного народу; кожен єдиний член має права вето. Крім того, жодна країна може бути примушений підкорятися правила СОТ, які він виступає проти в першу чергу.

ผลลัพธ์ (ยูเครน) 2:

Зрозуміло, що глобалізація не змогли позбавити світ від злиднів. Замість того, щоб зупинити силою розвитку, глобалізація зараз більше схоже економічної спокусниці, обіцяючи багатство всім, але тільки доставляючи мало. Хоча глобальний середній дохід на душу сильно виріс в 20-му столітті, розрив у доходах між багатими і бідними країнами, стає більше протягом багатьох десятиліть. Глобалізація не працював.
Причина глобалізація не працював, бо не було достатньо. Якщо країни, у тому числі багатих промислово розвинених з них, позбувся всіх своїх протекціоністських заходів, всі тільки виграли б від отриманого підвищення в міжнародній торгівлі: Це просто економіка. Якщо ви не маєте потребу державне регулювання можуть бути усунені, і інвестори і корпорації можуть діяти вільно, результат буде загальне зростання добробуту, як "невидима рука" ринку робить свою роботу. Скажіть, що країни, які слідували цим шляхом. Я сумніваюся, що багато людей в Аргентині погодилися б. Багато що розвиваються зробили саме те, що вільні ринкові євангелісти, такі як Міжнародний валютний фонд сказав їм, щоб і не змогли побачити переваги. Правда в тому, що ні індустріальне суспільство не розроблена на основі такої політики. Американські компанії були захищені від іноземної конкуренції в 19 столітті, як і компанії в більш пізніх "історій успіху", таких, як Південна Корея. Віра в умовах вільного ринку суперечить історії і статистичні дані. Ти дивишся на чужі статистики. У більшості випадків, в країнах з низьким рівнем доходу є ті, які не змогли інтегруватися у світову економіку так швидко, як інші, почасти через обраних ними політики і почасти через чинників, що знаходяться поза їхнім контролем. Проста істина в тому, що жодна країна, найменше бідних, можуть дозволити собі залишатися в ізоляції від світової економіки. Навіть якби це було правдою, те, що про інших небажаних ефектів глобалізації? Потужність корпорацій і світових фінансових ринках негативно вплинути на суверенітет країн, обмежуючи "здатності визначати податкові та курсової політики, а також їх здатність нав'язати правила про компанії» уряду, поведінки. Країни в даний час беруть участь в "гонці на дно", щоб залучити й утримати інвестиції; транснаціональні корпорації, скориставшись цим, щоб використовувати виснажлива праця, а потім ковзати від величезних прибутків при оплаті дуже мало податків. По-перше, суверенітет урядів не були скомпрометовані. Потужність найбільших корпорацій це ніщо в порівнянні з тим уряду. Чи може компанія підвищувати податки чи армію? Кількість друге, країни не беруть участь в "гонці на дно". Цифри в минулому році показав, що уряди по всьому світу в середньому на збір трохи більше податків у реальному вираженні, ніж вони були 10 років тому. І аргумент, що робітники в бідних країнах експлуатуються важко підтримувати. Вони явно краще працювати для транснаціональних корпорацій. Якщо вони не були, вони б не працювати на них. Насправді дослідження показують, що заробітна плата іноземних фірм до працівників у бідних країнах про подвійне місцевого виробництва заробітної плати. Але те, що про ці так званих багатосторонніх організацій, як МВФ, Світовий банк і Світова організація торгівлі? Я не пам'ятаю, обравши їх, так що дає їм право говорити, як країни управляють своїми власними справами? Хіба не очевидно, що ці організації служать тільки інтересам США і меншою мірою в інших багатих країнах? Їх тільки роль торгувати неоліберальної ортодоксії - Вашингтонському консенсусу -., Що тільки збіднює найбіднішим країнам і максимізує прибуток транснаціональних корпорацій Тільки через такі організації, як це, що менш розвинені країни мають можливість поліпшити їхнє становище. МВФ є, щоб виручити країни, які потрапляють у фінансові труднощі. Уряду перейти до МВФ, тому що альтернатива набагато гірше. Якщо МВФ і його сестринська організація Світовий банк були закриті, приплив ресурсів в країнах, що розвиваються буде зменшуватися, в результаті чого розвивається світ ще гірше. СОТ є інший вид організації і працювати на одна країна-один голос, не рахуючись з економічної потужності кожної нації; кожен член має право вето. Крім того, жодна країна не може бути примушений підкорятися правила СОТ, які вона виступає проти, в першу чергу.

ผลลัพธ์ (ยูเครน) 3:

Зрозуміло, що глобалізація вийшла з ладу увільнити світ бідності. А не будучи unstoppable силою для розвитку, глобалізація зараз здається більше люблять економічний temptress, обіцяючи багатство до кожного але тільки доставляючого до невеликої кількості. Хоча глобальний пересічний на душу населення прибуток підннявся сильно всюди 20 віку,Проміжок прибутку між багатими та бідними країнами widening для багато десятиріччя. Глобалізація не попрацювала.
Глобалізація причини не попрацьована вистачає тому, що там не це. Якщо країни, у тому числі багаті industrialised, позбулися всіх їхніх protectionist заходів, кожний би мав вигоду з результуючого збільшення у міжнародній торгівлі: це - звичайна економіка.Якщо unnecessary урядове положення може бути ліквідоване, та інвестори та корпорації можуть вчинити вільно, результат будуть загальне збільшення у добробуті як "невидима рука" ринку його робота.

Розпові що до країн що прослідкували за цим маршрутом. Я маю сумнів багато людей у Аргентині би погодився.